заперечення

заперечення
-я, с.
1) Дія за знач. заперечити.
2) Заява про незгоду з ким-, чим-небудь, доказ проти чогось. || Спростування чого-небудь.
••

Запере́чення про́ти по́зову — аргументовані докази, що спростовують пред'явлений позов.

3) Невизнання існування, значення, доцільності чого-небудь.
4) філос. Знищення, подолання, заміна старого новим, попереднього наступним у процесі поступального розвитку. || Те, що своєю появою, самим фактом свого існування заперечує що-небудь, свідчить про його неспроможність.
5) грам. Слово, яке заперечує зміст іншого слова або речення (в українській мові – частки не, ні).

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужно решить контрольную?

Смотреть что такое "заперечення" в других словарях:

  • заперечення — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • не — запереч. част. 1) Уживається перед присудком для повного заперечення змісту висловленого. || Уживається перед підметом або другорядним членом речення для повного заперечення їх змісту. || Уживається для повного заперечення чого небудь після… …   Український тлумачний словник

  • ні — I част. 1) заперечна. Уживається на початку речення для вираження заперечення співрозмовникові. || Уживається для застереження від якої небудь дії. || Вживається в гаслах, закликах і т. ін. для рішучого заперечення чого небудь, незгоди з чим… …   Український тлумачний словник

  • репліка — и, ж. 1) Коротке висловлювання, зауваження одного співбесідника іншому з нагоди чого небудь. || Коротке заперечення, закид, зауваження, висловлені з місця ораторові. 2) Відповідь або заперечення, зауваження однієї дійової особи іншій у сценічному …   Український тлумачний словник

  • ба — I виг., розм. Уживається для вираження здивування, здогаду і т. ін.; значенням близький до дивись. •• Ти ба! ти диви, дивись! II част. 1) у сполуч. зі сл. та, але. Вживається для вираження заперечення сподіваної дії, причому далі зазвичай… …   Український тлумачний словник

  • Бог — рідко біг, Бо/га, ч. У релігійних віруваннях – творець, що створив світ і керує ним та вчинками людей. || чого, перен. Найбільший умілець у чомусь, наймогутніший володар чого небудь. •• Бі/йся (побі/йся) Бо/га! вираз, що вживається як… …   Український тлумачний словник

  • заперечний — а, е. 1) Який заперечує що небудь, містить заперечення (у 2, 3 знач.). 2) Який можна спростувати, заперечити (у 1 знач.). 3) спец. Побудований на запереченні. 4) грам. Який містить або являє собою заперечення (у 5 знач.). Заперечне речення …   Український тлумачний словник

  • незаперечний — а, е. Який не викликає сумніву, заперечення; явний; очевидний. || у знач. присудк. сл. || Який не допускає ніякого сумніву, заперечення …   Український тлумачний словник

  • нігілізм — у, ч. 1) Заперечення усталених суспільством норм, принципів, законів. •• Терапевти/чний нігілі/зм невіра в терапевтичну активність ліків, заперечення корисності лікувальних заходів. 2) Спосіб мислення нігіліста (у 2 знач.) …   Український тлумачний словник

  • ніякий — а, е, займ. запереч. 1) Уживається в заперечних реченнях для вираження повного заперечення. || Будь який, хоч би який. 2) у сполуч. з част. ні та ім. Уживається для заперечення якості, властивості, ознаки і т. ін. предмета. 3) у знач. прикм.,… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»